Однією з найважливіших передумов успішного розвитку дитини з обливими освітніми потребами – є створення сприятливих, комфортних умов у дитячому навчальному закладі.
Інклюзивна освіта – найбільш передова система освіти. Модель інклюзії передбачає пристосування всього життя навчального закладу до дітей з особливими потребами, створення в рамках звичайного класу унікального навчальнго місця, введеня ставки асистента вчителя.
Роль асистентів педагога в роботі інклюзивного класу є надзвичайно важливою і полягає в організації умов для успішного включення дитини з особливостями розвитку в середовище школи. Асистент вчителя — це посередник між дитиною та іншими дітьми і дорослими в шкільному середовищі. Для того, щоб умови знаходження такої дитини в школі були по-справжньому комфортні та мотивували її на розвиток, робота асистента педагога (як і будь-якого іншого дорослого, який працює з дитиною з особливими освітніми потребами) повинна ґрунтуватися на наступних переконаннях: віра в можливості дитини, щирий інтерес до її особистості, прийняття її особливостей, доброзичливість, терпіння, послідовність.
Асистент вчителя:
- інформує про хід роботи з дитиною (психологу, соціальному педагогу);
- заявляє про проблеми, які виникають;
- бере участь у розробці освітнього маршруту для дитини,у розв’язку питань, пов’язаних з життєдіяльністю дитини в школі;
- на підставі записів у щоденнику відслідковує динаміку розвитку дитини (успіхи та проблеми).
Асистент вчителя разом із учителем здійснює роботу з адаптації навчальної програми для учня з особливими освітніми потребами й допомагає вчителеві у виготовленні наочного приладдя.
Асистент вчителя разом із психологом, соціальним педагогом, допомагає виявляти проблеми в шкільному житті учня з особливими освітніми потребами та виконує рекомендації фахівців з вирішення проблем.
Важливою рисою особистості асистента вчителя є здатність до ефективної комунікації. У роботі з дитиною від асистента вчителя будуть потрібні терпіння, увага, спокій. Ще одна його якість — гнучкість і адаптивність, здатність виступати одночасно в декількох ролях: як серед дорослих (батьків і фахівців школи), так і серед дітей (учнів). Адже йому доводиться виконувати різні соціальні ролі — друг-наставник для підопічного, дорослий друг і помічник підопічного в дитячому колективі, член команди фахівців супроводу дитини, консультант для батьків дитини.
Налагоджений контакт асистента вчителя з фахівцями ПМПК дозволяє зробити процес включення дитини з особливими освітніми потребами у шкільне життя більш ефективним.
1) Асистент вчителя — персональний супроводжувач учня з особливостями розвитку.
Асистент вчителя бере на себе функцію фахівця, який будує навчальний процес для учня з особливими освітніми потребами, допомагаючи вчителю пристосуватися до потреб учня, не знижуючи при цьому якості освіти всього класу.
Учитель і асистент вчителя — це одна команда, у якій ролі мають розподіляться найбільш ефективним чином. Проте у свідомості учня лідером повинен залишатися вчитель. Асистент вчителя повинен сприйматися як помічник педагога. Наприклад, асистент вчителя може заздалегідь домовитися із учителем про те, коли найбільш доречно викликати учня з особливостями розвитку до дошки. Під час уроку діти по черзі виходять розв’язувати приклади, і асистент вчителя подає знак учителю у той момент, коли його підопічний готовий вийти до дошки. Учитель відповідно задає більш легке завдання. Таким чином, дитина одержує досвід успішної відповіді перед класом. Від асистента вчителя може знадобитися допомога в адаптації навчальної програми до можливостей учня з особливостями розвитку. У цьому випадку він стежить за тим, що викладає вчитель, і подає матеріал у тому обсязі й на тому рівні, який зрозумілий учню з особливими освітніми потребами. Дитина при цьому перебуває в класі, слухає і учителя, і відповіді учнів, але виконує стільки завдань, скільки їй під силу. Процес активності учня перебуває під контролем асистента вчителя. Наприклад, асистент учителя може підказувати учневі, скільки слів записати з дошки, направляти його при переході від одного завдання до іншого, підказувати, у який момент краще підняти руку й на яке питання вчителя відповідати. Таким чином, він ніби бере під контроль навчання дитини, поступово розширюючи її знання й адаптуючи учня до навчання у класі.
2) Асистент учителя — помічник учителя. У цьому випадку навчальне навантаження формується учителем, а він виступає в якості його помічника в організаційних моментах, збираючи у всіх учнів зошити, підтримуючи дисципліну класу в процесі виконання завдання вчителя. Учитель же в цей час приділяє увагу учню з особливими освітніми потребами. Якщо вчитель прагне займати максимально лідерську позицію в навчальній діяльності учня, а ассистент вчителя при цьому не має фахової освіти (дефектологія, спеціальна або клінічна психологія тощо), то в такій парі найбільш оптимальним є стати для вчителя помічником у реалізації його ідей щодо навчання дитини з особливими освітніми потребами.
Разом з однокласниками дитина проводить перерви, буває на вулиці (уроки фізкультури, прогулянки, екскурсії), у їдальні, у спортзалі, у роздягальні, на сходах між поверхами, у туалеті тощо. Враховуючи індивідуальні особливості поведінки дитини, необхідно продумати маршрут і врахувати труднощі, які можуть виникнути у процесі перебування дитини в цих місцях. Якщо з якихось причин дитині з особливими освітніми потребами доводиться залишати клас протягом уроку, то необхідно підібрати приміщення (вільний клас), де асистент вчителя з учнем можуть провести деякий час. Приміщення повинне бути завжди тим самим: дитина повинна розуміти, що це місце, де відбувається нормалізація її стану. Краще, щоб воно перебувало поруч із класом — тоді на переміщення з одного місця в інше не витрачатиметься багато часу. У порожньому класі дитина може активно порухатися, зняти напругу від малорухомого сидіння. Приступаючи до організації освітнього простору, необхідно враховувати психологічні та фізичні особливості учня. Ретельна попередня підготовка асистента вчителя до включення дитини в освітнє середовище дозволить створити сприятливі умови перед початком навчального року та зробити перші дні перебування дитини в школі позитивними, знизити стрес.
Підготовку необхідно провести в кілька етапів:
1) Знайомство з педагогом класу, під керівництвом якого буде навчатися дитина. Необхідно визначити організаційні завдання:
- якого роду допомога очікується від асистента вчителя (чи може асистент вчителя самостійно, по ситуації, вирішувати, що необхідноучню, або він повинен виконувати інструкції вчителя;
- чи входить до обов’язків асистента вчителя допомога дитині тільки на уроці, чи й на перервах тощо).
2) Знайомство із супровідними документами дитини.
3) Знайомство з батьками та дитиною. Необхідне обговорення того, що дитина вміє, що може робити сама, а також — обов’язкове узгодження з батьками моментів, пов’язаних із харчуванням і медичною допомогою дитині в школі.
4) Адаптація освітнього середовища:
- важливо детально продумати маршрут супроводу підопічного(наприклад, де зустріти дитину: біля дверей школи чи післятого, як дитина переодягнеться в роздягальні й попрощаєть піднятися в клас або спочатку відвідати туалет тощо); усунути фізичні бар’єри;
- необхідно вибрати місце в класі, де буде сидіти дитина з особливими освітніми потребами (хоча варто мати на увазі, що воно може змінитися); обговорити, де буде сидіти ассистент вчителя (поруч із учнем або віддалік);
- підготувати місце відповідно до потреб і особливостей дитини (яскраве маркування, висота стола й стільця тощо).
5) Складання індивідуального плану роботи з дитиною.
На кожному етапі роботи асистенту вчителя може знадобитисядопомога фахівців школи — психолога, логопеда, соціального педагога.
Дитина з особливими освітніми потребами спочатку вибудовує відносини із близьким оточенням, у яке входить і асистент вчителя. Надалі це коло спілкування дитини повинно розширюватися, поступово включаючи нових людей. Роль асистента вчителя в організації соціального життя підопічного полягає в створенні умов для його успішного спілкування з однолітками і з дорослими. Учень із особ-
ливими освітніми потребами буде залучений у різні види відносин з оточуючими людьми: йому доведеться виконувати вказівки старших, брати участь в іграх з однолітками на перервах. Як і будь-якій дитині, у школі йому доведеться говорити й слухати, сидіти, ходити й бігати, орієнтуючись на поведінку інших дітей і дорослих
Залучення однокласників до допомоги підопічному є найважливішим моментом у процесі розвитку самостійності учня. Якщо сусід по парті може в чомусь допомогти дитині замість асистента вчителя — це чудово. Щоб допомога з боку однокласників була можлива, на початку асистент вчителя (або вчитель) показує їм, як її можна здійснити. Наприклад, коли вчитель говорить: «Діти, відкрийте підручники на двадцятій сторінці», асистент учителя просить учня, що сидить поруч із дитиною з особливостями розвитку, допомогти підопічному відкрити підручник: «Допоможи, будь ласка, … відкрити підручник у потрібному місці. Спасибі!» Згодом асистент вчителя усе менше й менше «втручається» у процес допомоги.
Батьки підопічного — додатковий ресурс команди дорослих. Батьки учня з особливостями розвитку можуть стати активними помічниками в роботі фахівців з їхньою дитиною у школі. Так як асистент учителя перебуває в близькому спілкуванні з дитиною (як на уроці, так і на перервах), він може надати повну кар-
тину життя свого підопічного. Асистент учителя може інформувати батьків про успіхи дитини усно, а може запропонувати їм свої записи в щоденнику спостереження. Необхідно розповідати батькам і про труднощі, про те, яким чином їх удалося подолати. Асистент вчителя також може запитати батьків про те, як дитина справляється з домашніми завданнями та чи виникають в неї проблеми, у зв’язку з цим надавати рекомендації.
Одним з показників успішності інклюзивного навчання є рівень
сформованості самостійності учня.
Наступні етапи розвитку самостійності підопічного:
1. Учень й асистент вчителя сидять разом за партою, ассистент учителя допомагає дитині у всьому.
2. Учень сидить один, а потім (або відразу) з іншим учнем класу, асистент вчителя — позаду або віддалік.
3. Асистент вчителя приходить не на всі уроки, а тільки на ті, де без нього не обійтися (математика, письмо тощо). Асистент вчителя може також надавати допомогу іншим дітям класу, потім на деякі уроки асистент вчителя йде в інші класи допомагати іншим дітям.
4. Асистент вчителя приходить не щодня. У ці дні асистент вчителя працює з іншими дітьми.
5. Дитина вчиться самостійно. Звичайно, повний вихід асистента вчителя із системи відносин іноді може бути неможливим, але треба завжди пам’ятати, що це — ідеальна мета, і прагнути до її втілення.
